ПСИХОЛОГО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ БУЛІНГУ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Бажання сучасного підлітка спробувати все заборонене, пов'язане з гострими відчуттями і певним фізичним і соціальним ризиками як специфічна вікова особливість та сучасна соціальна ситуація, в якій він перебуває, створили низку проблем, одна з яких є найбільш тривожною - це - підліток і булінг. Щодня в Україні більша кількість людей знайомляться із цим явищем: залякування, цькування дітей однолітками. Нажаль, випадків булінгу в країні стає більше, а наслідки – все жорсткіші та агресивніші: останнім часом бійки в школах перетворилися на справжнє знущання яке знімають на камери та викладають в мережі. Поширення таких випадків та активне обговорення у ЗМІ призвело до необхідності рішення проблеми на державному рівні: на початку 2019 року набув чинності Закон України №2657 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який передбачає відповідальність батькам неповнолітніх, а також і вчителям, які чинили бездіяльність.

Не дивлячись на те, що психологічні аспекти підліткової жорстокості у вітчизняному науковому просторі висвітлені достатньо (М.Й. Боришевський, Г.М. Мінковський, Т.М.Титаренко, О.Я. Чебикін, В.О. Шатенко та ін.), проблема булінгу відносно «молода», системні, цілісні сучасні дослідження щодо психологічних механізмів прояву булінгу у психологічній науці відсутні. Більшість дослідників розглядають проблему у юридичному контексті (В.Р. Петросянц, К.М. Плутицька та ін.), підкреслюючи її асоціальні наслідки, або висвітлюють соціально-педагогічні особливості цього явища, що призводять до порушення навчально-виховного процесу в школі (І.М. Сидорук). 

Ось чому виявлення психологічних механізмів булінгу в сучасному правовому просторі є інноваційною та актуальною і потребує нових підходів до розуміння психології підлітка.  

Одна з основних причин труднощів цього віку - статеве дозрівання, яке зумовлює нерівномірність розвитку по різних напрямах: виражена реакція емансипації, емоційна нестійкість, різкі коливання настрою, бурхливі афективні реакції, які часто виникають при спробі ущемити самолюбство. Дослідження І.Г.Кошлань показали, що підліткам, з домінуючою емоцією "гнів", схильним до агресії властиві такі акцентуації характеру, як істероїдна, епілептоїдна, циклоїдна, шизоїдна, астеноневротична, а також гіпертимно-істероїдна, шизоїдно-епілептоїдна і епілептоїдно-істероїдна. Авторка показала, що емоційна сфера є найбільш чутливою зоною у більшості підлітків.

Ось чому проблема булінгу потребує саме психологічного рішення. На наш погляд, одним із продуктивних способів є створення груп посиленої психологічної уваги щодо індивідуального віктимного статусу підлітка (розуміння динамічного статусу учасників булінгу розкиває легкість переходу від ролі жертви до насильника та навпаки). Групи посиленої психологічної уваги можуть включати в себе підлітків і юнаків не тільки з делінквентною, але й з просоціальною поведінкою, що дозволяє психологу здійснювати постійний психологічний супровід дитини, охоплюючи основні «місця найменшого опору». Крім того, такий підхід є методично забезпеченими, оскільки діагностично групи посиленої психологічної уваги відповідають спеціальним додатковим шкалами, виділеним в модифікованому варіанті патохарактерологического діагностичного опитувальника Личко та окремим типам. Наприклад, для дитини сензитивного типу емоційно складною формою цькування буде систематичне ображання, навіть незначною мірою, але з частими епізодами повторення, для емоційно-лабільного типу можуть бути емоційно непереносними поодинокі випадки образи та відвертання, тобто, їхній віктимний статус дуже високий та динамічний: у стані афекту із статусу жертви представники цих типів легко можуть перейти у статус переслідувача . 

Таким чином, проблема булінгу є актуальною, та такою, що потребує інноваційного підходу: її необхідно досліджувати через розуміння динамічного віктимного статусу дитини та створення груп посиленої психологічної уваги, що сприятиме профілактичній та коректувальній роботі. 

психолог училища

ЧЕПКА ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА